Трудовий договір та договір доручення з одним роботодавцем

У нинішньому правовому порядку чинне трудове законодавство дозволяє укладати з працівником лише один трудовий договір. У деяких випадках, однак, можна укласти з працівником другий контракт. Коли це має сенс?

Трудовий договір та договір доручення з одним роботодавцем

У нинішньому правовому порядку чинне трудове законодавство дозволяє укладати з працівником лише один трудовий договір. У деяких випадках, однак, можна укласти з працівником другий контракт. Одне з найскладніших питань – оцінити, чи не суперечить підписання двох різних контрактів одночасно один одному. Найпоширенішими договорами є трудовий договір та договір доручення. Теоретично можна укласти трудовий договір і договір доручення з одним роботодавцем, але така домовленість має бути законною і обґрунтованою реальними потребами роботодавця і працівника. У цьому може допомогти бухгалтерська контора в Кракові, яка надає спеціалізовану допомогу в галузі трудового права.

У чому відмінності?

Трудовий договір – це вид договору, за яким роботодавець зобов’язується працевлаштувати працівника на постійній основі або на певний строк, а працівник зобов’язується виконувати роботу для роботодавця і під його керівництвом. Ця угода тягне за собою низку зобов’язань і прав для обох сторін. З іншого боку, договір доручення – це вид цивільно-правового договору, в якому замовник (роботодавець) доручає виконання певної послуги підряднику (працівнику), при цьому замовник не має впливу на спосіб виконання і не несе відповідальності за виконання доручення. Однак слід мати на увазі, що цивільно-правові договори вважаються менш сприятливими для працівника, оскільки на працівника за таким договором не поширюються ті ж права та привілеї, що й на працівника за трудовим договором. Завжди бажано звернутися за порадою і відвідати бухгалтерію або зв’язатися з експертами в Інтернеті.

Для того, щоб мати можливість підписати трудовий договір і договір доручення з одним і тим же роботодавцем, необхідно виконати кілька умов:

  • Робота повинна бути дійсно різною за характером і метою. Трудовий договір повинен бути на постійну або довгострокову роботу, а договір доручення – на виконання конкретної, разової послуги або завдання.
  • Роботодавець повинен мати реальну потребу в працевлаштуванні працівника за обома контрактами. Це не повинно бути спробою обійти трудове законодавство або уникнути, наприклад, обов’язку сплачувати внески, пов’язані з трудовим договором.
  • Роботодавець повинен дотримуватися правил щодо цивільно-правових договорів. Договір комісії повинен відповідати вимогам Цивільного кодексу та Закону “Про господарську діяльність”, тобто бути укладеним у письмовій формі, визначати сторони, предмет комісії, винагороду, строк виконання.
  • Роботодавець повинен дотримуватися положень про мінімальну заробітну плату, соціальне та медичне страхування, відпустки тощо для працівника, який працює за контрактом.
  • Роботодавець повинен дотримуватися законодавства про охорону здоров’я та безпеку, а також протидію булінгу та дискримінації.

Укладення трудового договору та договору доручення з одним і тим же роботодавцем може принести кілька переваг для обох сторін:

  • Гнучкість: трудовий договір дає роботодавцю можливість найняти працівника на постійній або довгостроковій основі, в той час як договір доручення дозволяє роботодавцю найняти працівника для виконання конкретного, разового проекту або завдання.
  • Відсутність відповідальності: Договір доручення дозволяє роботодавцю уникнути відповідальності за будь-яку шкоду, заподіяну працівником під час виконання доручення.
  • Можливість використання спеціальних знань: Договір доручення дозволяє роботодавцю найняти фахівця в певній галузі лише на час, необхідний для виконання конкретного проекту або завдання.
  • Роботодавець може краще узгодити свої потреби з кваліфікацією та компетенціями працівника.

Чи можна укласти трудовий договір і договір доручення одночасно?

Таким чином, укладення трудового договору та договору доручення одночасно з одним і тим же роботодавцем є юридично можливим, якщо вони стосуються різних видів діяльності. Якщо роботодавець бажає працевлаштувати працівника за обома цими договорами, він повинен довести, що робота, яку виконуватиме працівник, насправді відрізняється за характером і призначенням від тієї, що зазначена в трудовому договорі. Важливо зазначити, що якщо роботодавець не дотримується вимог законодавства, договір доручення може вважатися трудовим договором з відповідними правовими наслідками для роботодавця. Тому перед укладенням такого договору бажано проконсультуватися з юристом або фахівцем у галузі права. працевлаштування, хорошим вибором буде бухгалтерська фірма, яка надає комплексні послуги своїм клієнтам.

Крім того, договір доручення, укладений з роботодавцем, з яким працівник вже має трудові відносини, буде обкладатися всіма внесками на соціальне та медичне страхування. Відповідно до ст. 18 параграф. 1a Закону про систему соціального страхування, дохід, отриманий за таким договором, включається до бази для нарахування внесків на соціальне страхування. Таким чином, заробітна плата за трудовим договором та договором доручення з одним роботодавцем є єдиною базою для нарахування внесків на соціальне страхування.

Поділіться цим записом
Facebook
Twitter
LinkedIn
WhatsApp